Гнап Аліна Олександрівна: Уроки за творчістю Ч. Діккенса

Тема уроку. Ч. Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Гуманістичний зміст та висока людяність твору

Милосердя, співчуття, щедрість, ось на що мав би я спрямувати свою діяльність.

Ч. Діккенс

Мета: подати учням короткі відомості про життєвий і творчий шлях письменника, підготувати їх до сприйняття та розуміння змісту повісті, ознайомити з поняттям гуманізм;

розвивати в школярів уміння слухати та робити висновки з почутого, уміння логічно й послідовно викладати свою думку;

виховувати у школярів інтерес до творчості Ч. Діккенса.

Обладнання: портрет письменника, тексти твору, виставка творів Діккенса, відеоверсія «Різдвяна історія» (2009 р.), презентація, відеопроектор, ноутбук

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

ü Вступне слово вчителя.

Як ви думаєте, до чого прагне кожна людина, чого намагається досягти у житті? Думаю, всі погодяться з тим, що такою метою є щастя, відчуття гармонії людини зі світом, гармонії в душі. Але кожен розуміє щастя по-своєму. (відповіді учнів на запитання «Що таке щастя?»)

Так, для когось це служіння іншим людям. Але для когось щастя — то є нажива, накопичення, егоїстичне животіння, що, як доводить саме життя, призводить до душевної холодності та спустошення, знищує людське в людині. Світова література створила доволі велику кількість таких характерів, але яка ж мета: просто показати, відтворити життя, констатувати факти чи все ж таки спробувати з'ясувати, чому людина стає такою. Може, це вроджена вада, тоді, вибачте, вже нічого не зміниш, а раптом це збіг обставин, вплив середовища, оточення, хибна життєва позиція, помилка в виборі життєвих орієнтирів. У такому разі в людини є майбутнє, і святий обов'язок письменника — пробуджувати добро та милосердя, дзвонити у дзвони Різдва..

А чому саме у дзвони Різдва?

Що таке Різдво? (відповіді учнів, а потім продовження розповіді вчителя)

ü «Різдво є кожного разу, коли ти посміхаєшся твоєму братові та простягаєш йому руку;

ü Різдво є кожного разу, коли ти мовчатимеш, щоб вислуховувати іншого;

ü Різдво є кожного разу, коли ти не приймаєш тих принципів, що залишають пригнічених на узбіччі суспільства;

ü Різдво є кожного разу, коли ти розділяєш надію з тими, хто зневіряється у фізичній та духовній убогості;

ü Різдво є кожного разу, коли ти покірно визнаєш твої обмеження та твої слабкості;

ü Різдво є кожного разу, коли ти дозволяєш Господеві знову народитися, щоб дарувати Його іншим»

( Мати Тереза з Калькутти)

« …цей день – найкращий в цілому році; добрий, веселий, ласкавий, привітний день! Єдиний з усіх довгих днів, коли всі вузькі серця ширшають… , коли всі люди... вільно відкривають свої серця, що досі були немовби замкнені на замок, і переймаються співчуттям до знедолених».

Цього прагнув Ч. Діккенс, відомий англійський письменник.

ü Як ви розумієте епіграф до уроку? У чому вбачає Діккенс сенс своєї діяльності, своєї творчості?

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення про життя та творчість Ч. Діккенса.

Відомий французький письменник — фантаст Жуль Верн писав про Діккенса: «...найвище від усіх письменників я ставлю Ч. Діккенса... Я кілька разів перечитав Діккенса від палітурки до палітурки. Цьому письменнику я багато чим зобов'язаний. У нього можна знайти все: уяву, гумор, любов, милосердя, жалість до бідних та знедолених — одне слово, усе...» Думаю, ми маємо змогу перевірити істинність слів Жуля Берна та засвідчити їхню правдивість.

Що ми знаємо про життєвий шлях Діккенса? Письменник сам розповів про своє життя. Так, він народився на півдні Англії в Портсмуті у 1812 р. Сім'я не була заможною. Батько, чиновник морського відомства, часто змінював місце роботи, жив не відповідно до своїх статків, що і призвело сім'ю до боргової в'язниці. Якби не невеликий спадок, залишений родичкою, хто знає, як далі склалася би доля родини Діккенсів. А сім'я була великою, як скаже сам письменник: «...півдюжина братів і сестер, серед яких я був другим». Не відчув Діккенс радості від навчання, бо навчання як такого в нього не було, а тільки мрія, яка так і не здійснилася. Він, як і російський письменник М. Горький, міг би сказати, що життя та самовдосконалення були їхніми «університетами».

Працював Діккенс з 12 років, по 16 годин на добу на фабриці вакси — наклеював ярлички на банки — вельми нудна, одноманітна праця. Згодом навіть у зрілі роки Діккенс не міг примусити себе пройти повз фабрику на Чаррінг-Кростр. «Жодними словами не можна було передати мої душевні муки!» — згадував письменник. Тому в музеї Діккенса на Даутстріт у Лондоні зберігається і незграбна рама з маленьким віконцем із каламутного скла: через нього дивився на світ маленький Чарлз, коли жив у підвалі. Тому таким щирим співчуттям просякнуті сторінки творів письменника, де він говорить про злиденне та стражденне життя тих, хто мешкає в нетрях Лондона, «на дні» суспільства, хто не має статків, які б дозволяли жити так, як мала б жити людина. Але роки праці, часто ночами, не пройшли марно.

Діккенс став прославленим письменником, якого його співвітчизник Г. Честертон назве «найвідомішим англійським письменником XIX століття». Мабуть, ви чули про романи «Олівер Твіст», «Ніколас Нікклбі» «Домбі і син», «Девід Копперфілд», «Холодний дім». Не меншою популярністю серед читачів і пошановувачів творчості Діккенса користується і збірка повістей «Різдвяні повісті». «У різдвяні дні 1843-го він увійшов у будинки англійців... Сів з ними біля святкового вогнища, спробував їхньої фаршированої яблуками гуски й прикрашеного гілкою гостролиста різдвяного пудинга». (Детальніше розповісти про життя Ч.Діккенса можна, використавши матеріал з книги Енгуса Уїлсона «Світ Чарлза Діккенса»)

2. Повідомлення про історію написання «Різдвяних повістей» (це завдання може бути заздалегідь дане одному з учнів)

У лютому 1843 р. учений-економіст Сміт, представник прогресивної англійської інтелігенції, член комісії з питань дитячої праці, попросив Діккенса як письменника, який користувався всенародною повагою та популярністю, виступити в пресі з підтримкою проведення закону про обмеження робочого дня на заводах і фабриках. Він повідомив письменнику вражаючі факти про нелюдські умови праці робітників, зокрема факти експлуатації дітей. Діккенс поділяв погляди Сміта та погодився написати памфлет «До англійського народу, на захист дитини-бідняка», але потім відмовився від цього наміру, вирішив виступити проти експлуатації не як публіцист, а як письменник.

«...Молот ударив із силою у 20 раз, та що там — у 20 тисяч раз більшою, ніж та, яку я міг би прикласти, якщо б виконав свій перший задум», — писав Діккенс. Так були написані «Різдвяні повісті», серед них і «Різдвяна пісня у прозі» — повість про переродження людини, яка понад усе цінувала дзвін монет.

ü Як ви вважаєте, чому Діккенс вирішив створити художній твір, а не публіцистичну газетну статтю? Чи вірним було таке рішення? (Більша емоційність впливу на читача).

3. Бесіда за прочитаним.

ü Чи сподобалася вам повість? Поясніть свою думку. Які епізоди викликали найбільші емоційні переживання?

ü Коли відбувається дія? Це випадковий вибір письменника? (Ні, бо Різдво — найулюбленіше свято жителів туманного Альбіону, пов'язане для Діккенса з певними моральними уявленнями, зокрема ілюзією примирення ворогів і забуттям образ, установленням миру та доброзичливих взаємин між людьми, до яких би суспільних прошарків вони не належали. Та й «Різдвяні оповідання» були задумані Діккенсом як соціальна проповідь в цікавій художній формі. Він звертається як до бідних, так і до багатих із закликом морального вдосконалення багатих і покращення долі бідних. Діккенса ще при житті величали «містером Різдво», «великим різдвяним церемоніймейстером». У цьому і полягає гуманістичний зміст твору, його висока людяність).

4. Словникова робота

З'ясування значення слова гуманізм.

Гуманізм — від слова гуманус, тобто земний, людський; це любов і співчуття до людини, доброта та милосердя.

5. Робота з текстом.

Саме Різдво, як лакмусовий папірець, виявить істинну сутність людини, дасть змогу проявити свої найкращі риси, подарувати людям свою душевну щедрість чи бодай зупинитись, задуматись, обміркувати свої вчинки, оцінити їх і саме головне — попросити вибачення в тих, кому ти зробив зло, спробувати жити по-новому.

ü Доведіть прикладами з тексту, що цей гуманістичний пафос (домінуюче емоційне звучання твору) є визначальним для твору. Для цього спробуємо визначити напрямки, сюжетні лінії втілення цього пафосу.

1. Сама атмосфера Різдва. Ставлення героїв до свята.

2. Зображення життя бідняків, зокрема сім'ї Кретчитів.

3. Еволюція Скруджа, його переродження.

4. Щасливий фінал як утвердження ідеї торжества різдвяної філософії, перемоги добра над злом.

ü Розглянемо, як у творі показано прихід Різдва, чи всі герої шанують Різдво? (Прослідковується чітке композиційне розмежування. З одного боку — Скрудж, для якого Різдво — «дурниці», «нагода переконатись, що ти ще на рік постаршав і навіть постарів, але ні на годину не побагатшав». З другого боку - його небіж, для якого Різдво — «веселе», «добра пора, милий, любий момент всепрощення та милосердя», хоча воно і не приносить «вигоду чи багатство», «хай буде воно благословенне в Бога!», бо не тільки гроші роблять людину щасливою).

ü Чому Фред «вражено перепитує» Скруджа: «Ви на Різдво кажете «дурниці»? (Фред розуміє, що не тільки матеріальні цінності роблять людину щасливою, він не бачить радості в житті дядечка, насолоди від життя, він співчуває йому, адже Скрудж не здатен осягнути це).

ü Перегляд уривку з мультфільму «Різдвяна історія», 2009 р. (сцена до появи духа Марлея) й відповідь на запитання: «Чи вдалося режисеру втілити гуманістичній пафос Різдва?» (Так, присутня чітка антитеза: жителі містечка — Скрудж, цікава деталь фільму — Скрудж разом із собакою, єдиним «другом», якого ненавидить, як і всіх)

III. Підсумки уроку.

ü Чому Діккенс обирає для «Різдвяних повістей» форму художнього твору?

ü Поясніть значення слова гуманізм.

ü Тест за текстом повісті

IV. Домашнє завдання.

ü Прочитати статтю підручника на с. 64-65.

ü Підібрати матеріал для характеристики життя родини Кретчитів.

ü Розпочати підготовку до уроку-гри «Різдвяне свято», який стане підсумковим з теми (клас поділений на групи, в кожній з яких є керівник)

Додатковий матеріал для планування уроку є у міні-підручнику №1

Література:

1. Ковбасенко Л.В. та ін. Зарубіжна література: Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 6 клас . - К.: Грамота, 2006. - С. 138-142;

2. Мартинець А. М. Сучасний урок зарубіжної літератури. — X.: Вид. група «Основа», 2005. — С. 6-51;

3. СултановЮ. І. та інші. Фольклор і література. — Всесвітня література. — 1999. — № 10. — С. 9-14;

4. Смирнова І. О. Заклик до єднання багатих та бідних. — Всесвітня література. — 1998. — № 11. — С. 9-14.

ÐÐ°ÑÑÐ¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿ÑÐ¾ÑÑ ÑÐ°ÑÐ»ÑÐ· Ð´ÑÐºÐºÐµÐ½Ñ

Міні-підручник № 1

Тема: “Ч. Діккенс. Життя і творчість. Гуманістичний зміст і висока людяність “Різдвяної пісні в прозі” Ч. Діккенса.”

& Розповідь про Діккенса

Ч. Діккенс розповідав про себе так: “ Я народився 7 лютого 1812 року в Портсмуті, англійському портовому місті. Батько мій у справах служби – він працював у розрахунковій частині Адміралтейства – змушений був час від часу змінювати місце проживання і, отже, я дворічною дитиною потрапив до Лондона зі своїми батьками та півдюжиною братів та сестер, серед яких я був другим, а в шість років переїхав до іншого портового міста, Чатам, де прожив кілька років, після чого знову повернувся до Лондона.

Свою освіту я почав як-небудь і без усякої системи у священника в Чатами,а завершив у лондонській школі,- але навчання тривало недовго, через те, що мій батько був незаможним і мені рано довелося розпочати самостійне життя.

Своє знайомство з життям я почав у конторі юриста, і, треба сказати, служба здалася мені досить марудною та вбогою. Через два роки я залишив це місце і протягом деякого часу продовжував свою освіту сам у Бібліотеці Британського музею, де посилено читав, тоді саме я почав вивчати стенографію, бажаючи випробувати всі свої сили на ниві репортерства – не в часописові, а в суді.

Я добре владнав цю справу, і мене запросили працювати до “Дзеркала парламента”. Потім я став співробітником “Ранкової хроніки”, де працював до появи перших випусків “Піквікського клубу”.

ÐÐ°ÑÑÐ¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿ÑÐ¾ÑÑ Ð¼ÑÐ·ÐµÐ¹ Ð´ÑÐºÐºÐµÐ½ÑÐ°

& Розповідь про музей Діккенса в Лондоні.

Оселитися у цьому будинку Діккенс зміг лише після того, як шалений успіх “Піквікського клубу” забезпечив йому засоби до існування, достатні, щоб орендувати будинок. Тут він прожив останні 15 років.

Біля стіни, в кутку, стоїть груба рама з маленьким віконцем із мутного скла,завбільшки з кватирку. У це віконце дивився маленький Діккенс…Але коли це було? Віконце маленьке, тьмяне, - це був напівпідвальний поверх. Родина Діккенсів на той час жила дуже сутужно, бо батько потрапив до боргової в’язниці.

ÐšÐ°Ñ€Ñ‚Ð¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾ÑÑƒ Ð¼ÑƒÐ·ÐµÐ¹ Ð´Ñ–ÐºÐºÐµÐ½ÑÐ°

Крім роботи в конторі юриста він ще працював на фабриці. Перед тим, як вести протоколи судових засідань, Діккенс наклеював ярлички на банки з ваксою. “Ніякими словами неможливо було передати мої душевні муки”, - так він згадував про це. Адже на той час навіть діти працювали по 16 годин на добу.

Але про це він нікому не розповідав – ні друзям, ні пресі. Розповів про все це письменник лише у спеціальному листі, нікуди не відісланому, - адресованому майбутньому біографові. Після смерті Діккенса дізналися читачі, що письменник на собі випробував поневіряння своіх героїв, тих, на чию долю випала важка праця з дитинства, приниження, страх за майбутнє.

А власний будинок, заміський, на околиці Чатама, Діккенс купив для здійснення своєї мрії, яка зародилася ще в дитинстві. “Ось виростеш і, якщо з тебе буде толк,купиш собі такий будинок”, - сказав йому батько, коли вони ще жили в Чатамі.

& Творчість Ч. Діккенса

ÐšÐ°Ñ€Ñ‚Ð¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾ÑÑƒ Ñ€Ñ–Ð·Ð´Ð²ÑÐ½Ð° Ð¿Ñ–ÑÐ½Ñ Ð² Ð¿Ñ€Ð¾Ð·Ñ–

ü Романи “ Олівер Твіст”, “Ніколас Нікклбі”, “Домбі і син”, “Девід Копперфілд”, “Холодний дім”.

ü Збірки “Американські нотатки”, “Різдвяні оповідання”.

ü Збірка “Різдвяні оповідання” побачила світ 1843 року. В ній відбилися погляди Діккенса на суспільство. Сам письменник розглядав цей твір, як соціальну програму, як заклик до єднання багатих та бідних. Але його надії були нездійсненними, мрії ілюзорними.

& Вибірково – коментоване читання “Різдвяної пісні у прозі”

& Бесіда – виявлення первинного сприйняття тексту

ü Яке враження справив на вас твір?

ü Про що в ньому розповідається?

ü Коли відбуваються події?

ü Чим пояснити те, що твір постійно тримає читача у напрузі?

ü Чому у назву повісті про Різдво винесено слово “пісня” ?

ü Чи всі герої повісті шанують Різдво ?

ü Назвіть тих, хто чекає це свято з нетерпінням, розкажіть про них докладно.

& Бесіда – актуалізація опорних знань.

ü Хто головний герой “Різдвяної пісні в прозі”? Що ви дізналися про нього з тексту?

ü Чим головний герой повісті відрізняється від свого оточення? Знайдіть у тексті цитати, які б характеризували його.

ü Як Скрудж ставився до бідняків?

ü Чому він вважав легковажним свого племінника та безрозсудним клерка Боба Кретчита?

ü Як Скрудж ставився до Різдва?

ü Як Скрудж провів передсвятковий день?

& План до тексту повісті Ч. Діккенса “ Різдвяна пісня в прозі”.

1 Строфа 1 “Марлеєва тінь”.

1.Марлей помер.

2.Портрет Скруджа та його вдача.

3.Розмова з племінником про Різдво.

4.Розмова із збирачами коштів для бідних.

5.Люди готуються до Різдва.

6.Убогий хлопчик.

7.Дім, де мешкав Скрудж.

8.Марлеєва тінь.

9.Розмова з привидом.

1 Строфа 2 “Перший з трьох духів”.

1.Перший дух.

2.Подорож у минуле:

а )зустріч з хлопчиком – школярем;

б) зустріч з сестричкою Фанні;

в) у пана Фецвіга;

г) розмова з дівчиною в траурі;

д) майбутнє дівчини в траурі.

1 Строфа 3 “Другий з трьох духів”.

1.Поява другого духа.

2.Подорож по вулицях.

3.Писарева сім’я, святкування Різдва.

4.Приготування людей до свята.

5.Благословення духа.

6.Свято в будинку рудокопів.

7.Свято у людей, що доглядають за маяком.

8.Свято на кораблі у моряків.

9.У хаті племінника.

10.Дух втішає хворих і убогих.

11.Зустріч з Темнотою і бідністю.

1 Строфа 4 “ Останній дух”.

1.Зовнішній вигляд духа.

2.Розмови про смерть Скруджа.

3.Крадії

4. Скрудж коло свого ліжка.

5.Кого стурбувала смерть Скруджа?

6.Горе в сім’ї Боба Кретчита.

7.У конторі

8.На цвинтарі.

9.Прозріння Скруджа.

10. Його обіцянки.

1 Строфа 5 “ Закінчення”.

1.Скрудж прокинувся наповнений щастям.

2.Зустріч із збирачем коштів для бідних.

3.Подарунок для Боба Кретчита.

4.У церкві.

5.У племінника.

Тема уроку. Життя знедоленої родини Кретчитів

Хай благословить нас Господь своєю милістю!

Ч. Діккенс

Мета: навчити школярів визначити головне та другорядне в творі, визначати його провідну думку, аналізувати певну проблему;

розвивати в учнів творче мислення, навички переказу тексту;

виховувати в дітей гуманістичні якості, людяність, повагу до людей. Обладнання: підручники із зарубіжної літератури, відеоверсія повісті, презентація, , відеопроектор, ноутбук.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

= Літературний диктант

= Бесіда за змістом статті підручника.

ü Чи можна назвати дитинство Діккенса щасливим? Що зрозумів
письменник ще в молоді роки, які життєві уроки виніс?

ü Чому про Діккенса говорили, що він не втратив «щедрого серця
і щедрої душі»?

ü Ім'я якого героя стало прозивним і чому? (Можна повідомити
також, що в російського письменника А. Хомякова є своя версія «Різдвяної пісні...», яку він так і назвав «Светлое воскресенье: повесть, заимствованная у Диккенса», де місце дії — Росія, імена героїв зрусифіковані, а й час дії — Великдень. Чому? Бо в католицькій культурі основним християнським святом вважається Різдво, яке припускає можливість і реальність дива в земному житті, а у православних головне свято — Великдень, день, коли воскрес Ісус Христос. Більш детально можна розглянути цей твір на уроці позакласного читання).

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми та мети уроку, зокрема вираження гуманістичного пафосу твору в зображенні злиденного життя сім'ї Кретчитів.

ü Словесне малювання. Якою ви побачили сім'ю Кретчитів?

2. Бесіда з елементами аналізу твору і цитуванням тексту.

ü Як будує автор розповідь про родину Скруджевого клерка? Що
вас здивувало? Яким художнім засобом користується автор? (З одного
боку, автор підкреслює злиденне життя сім'ї, а з іншого —відчуття
щастя та сімейного затишку. Це антитеза, протиставлення).

ü Як вдається Діккенсу розповісти про бідність Кретчитів? Який
художній засіб він використовує, адже у творі немає розлогих описів
бідування родини? (За допомогою художньої деталі).

ü Пригадаємо, що називається художньою деталлю.

Деталь (фр.— дрібниця, подробиця) — виразна подробиця у творі, що набуває смислового та естетичного навантаження і виконує композиційні та характерологічні функції. У тексті деталь виявляється в портретних, пейзажних, інтер'єрних та іншого плану подробицях, допомагає достовірно відобразити життя, створити певні соціальні типи.

ü Пригадаємо, що таке інтер'єр? (Опис внутрішнього убрання кімнати).

ü Хто вважається майстром художньої деталі? (Чехов).

ü Як показано вбрання родини клерка? Зачитайте цитати (Дружина «вбрана в убогу двічі перелицьовану сукню, але причепурившись стрічками», донечка також чепурна «у святкових стрічках», бо, крім стрічок, вони нічого не можуть більше собі дозволити. Пітер покусує «краї страхітливо великого коміра сорочки», бо сорочка батька і стала власністю сина на честь такого великого свята, мабуть, цю сорочку успадкує потім молодший брат. Батько «в поношеному костюмі», але також «охайно вичищеному, аби мав святковіший вигляд» і в шарфі (і це весь одяг взимку?). Та й Марта не може нічим похвалитись, може, «шаллю та капелюшком» (взимку?). Автор робить висновок: «...вбрання вони носили абияке, і того було обмаль; черевики їхні «просили їсти»).

ü Чи сумує з цього хлопець? Про що мріє? (Пітер «тішиться, що
так гарно вбрався», мріє хизуватися сорочкою на «великосвітському» гулянні в парку).

ü Як описано інтер'єр помешкання Кретчитів? («...оселя складалася з чотирьох комірчин»).

ü Що здивувало Скруджа, коли вони разом з Духом зайшли до оселі Кретчитів? ( «Ви ж тільки подумайте!» — Дух Нинішнього Різдва «поблагословив саме його оселю». Є й «колекція фамільного кришталю: дві склянки та безвуха чашка для заварного крему» (але порахуйте, скільки налічує мешканців ця «комірчина»), та все ж, зазначає Діккенс, «гарячий напій тримався не гірше, ніж уміщалося б у золотих кубках»).

ü Чи багатим був святковий стіл у родини клерка, чи велика кількість страв була на ньому у цей різдвяний вечір? (Святковий стіл був скромний, бо батько родини заробляє лише 15 шилінгів щотижня).

ü Гуски хоч і вистачило на всіх, але збентежує «єдина вціліла на
тарелі мікроскопічна кісточка», де ж інші? Чому автор пише, що була ця гуска «найрідкіснішою птицею». Екзотична в Англії? (Ні, бо «гуска в тому домі була й справді великою рідкістю»).

ü Як Діккенс розповідає про святкову вечерю? Що дивує в цій
розповіді? {З одного боку, є відчуття того, що діти хоч і не голодують, але не доїдають. Але, з іншого боку, з цього ніхто не робить трагедії)

ü Чому? (Бо родина звикла насолоджуватись тим, що в них є, радіти тому, що подарувала їм доля саме сьогодні).

ü Які деталі свідчать про це? (Брат та сестричка «захлинаючись
від захвату» повідомили, де печеться їхня родинна гуска. Кретчинята перед появою тієї ж гуски «позаклякали біля столу на своїх сторожових постах, позапихавши собі в рота по ложці, аби тільки не заверещати: «Дай гуски!»).

ü Чи можна вірити в щирість «загальносімейного захвату» гускою та пудингом? (Так, бо дуже швидко все щезало з тарілок, та
й «всі-всі мали сказати щось похвальне про цей пудинг, але ніхто
навіть подумки не припустив, ніби то був замалий пудинг для їхньої
великої родини»).

ü Що ви можете сказати про стосунки в родині, як спілкуються
члени сім'ї, чому радіють, до чого прагнуть? {Як не дивно, злиденне
життя не перетворило родину в злосливих, заздрісних людей, які зненавиділи весь світ).

ü Чому члени родини прославляють гуску? (Бо хочуть зробити
приємне матері).

ü Чому ніхто з родини не вимагає нового одягу? (Бо нічого не
зміниться, а настрій будеш псувати собі та сім'ї).

ü Як ви оціните епізод із Мартою? Яка деталь підкреслює єдність
родини? (Боб «ураз підупав духом», дізнавшись, що начебто Марта не прийде, та й сама донька недовго ховалась, бо «не хотіла розчаровувати тата й на хвилинку», «кинулась йому в обійми»).

ü Як спілкуються між собою герої? (Боб «лагідно» дорікає жінці. Пані Кретчит говорить про чоловіка «наш дорогенький татусь»).

ü Хто викликає найбільше співчуття у цій родині? Чому? («Сердешний» Тайні Тім).

ü Як він розуміє Різдво? Про що це свідчить? {«Адже він калічка,
і людям, либонь, приємно буде згадати у день Святого Різдва, хто змусив кривих жебраків ходити, а сліпих зробив видющими». Тому добре, що люди побачили його, бо так більше будуть цінувати життя, вірити в Бога і зберігати в собі божественне начало. Дитина лагідна і незлостива, бо відчуває турботу та любов, пригадаймо, як у видінні Скруджа сумує сім'я за померлим Тімом).

ü Який можна зробити висновок, що протиставлене тяжкому та злиденному життю? (Радість родинного спілкування, теплота домашнього вогнища, щастя відчувати потребу один в одному, радіти дітям і насолоджуватись тим малим, що дарує тобі доля: «Але всі вони були щасливі, вдячні долі, задоволені одне одним і раді святу»).

ü Як автор ставиться до родини Кретчитів? (З любов'ю, співчуттям, добротою).

3. Перегляд уривку з мультфільму «Різдвяна істрія» (2009 р.), де зображена родина Кретчитів, порівняння режисерської та авторської інтерпретації цього епізоду, обговорення вдалого музичного супроводу епізоду, де Скрудж саме в Тимі бачить себе, малого та нещасного, забутого, але мріючого про щастя .

4. Творча робота

ü Чи актуальна сьогодні тема злиденного життя родини Кретчитів?
Аргументуйте свою думку.

III. Підсумки уроку. Обговорення відповідей на запитання.

ü У чому полягає гуманістичне звучання зображення родинного
життя клерка Скруджа?

Додатковий матеріал для планування уроку є у міні-підручнику №2

IV. Домашнє завдання.

1. Підготувати завдання по групам: 1 група - скласти план подорожей Скруджа в минуле, 2 група - скласти план подорожей Скруджа в сьогодення.

2. Інсценізувати епізоди зустрічей героя з Духами.

Міні-підручник № 2

Тема: Життя знедоленої родини Кретчитів

4 Бесіда –актуалізація опорних знань.

ü Що таке Різдво для героїв повісті?

ü Як готуються люди його до святкування?

ü Які деталі ,що підкреслюють святковість цієї події, ми помічаємо навіть у описі вулиць міста?

ü Як змінюється життя міста в передсвяткові дні?

ü Як змінюється настрій людей?

ü Що нового з’являється в їх відносинах?

ü Різдво – це сімейне свято. Чи святкують його ті, що в цей час далеко від дому?

ü Які спогади виникають у людей в чужих краях?

ü Чи співпадають почуття Скруджа з почуттями цих людей? Чому?

ü Як святкують Різдво у Кретчитовій родині?

ü Який настрій там панує?

ü Які деталі поведінки Боба Кретчита свідчать про його ставлення до Різдва?

4 Робота з цитатною таблицею “Різдвяні свята на сторінках повісті Ч. Діккенса “Різдвяна пісня в прозі”.

ü Аналізується ставлення різних героїв до святкування Різдва, до рідних, близьких та знайомих, робляться висновки з використанням цитат (на основі цитатної таблиці).

ü Аналізується ставлення Ебенезера Скруджа до рідних, близьких та знайомих, до Різдвяних свят перед подорожами з Духами Часу та після них. Що змінилося? Чому?

Різдвяні свята на сторінках повісті Ч. Діккенса “Різдвяна пісня в прозі”

Герої повісті	Їхнє ставлення до свята Різдва, до рідних, близьких та знайомих
*1.Збирачі коштів для бідних.*	“У це свято більше ніж коли хотілося б купити деякого припасу для бідних; вони дуже страждають від цього холоду. Тисячі людей не мають найпотрібнішого!…Ми особливо вибрали це свято для своєї діяльності, бо в цю пору найбільше допікає нужда і разом з тим в цю пору найбільше бавляться багаті люди.”
*2.Рудокопи.*	“Веселий гурт людей сидів навкруг вогню…Всі були вбрані в кращу святечну одежу. Дід співав різдвяну пісню…”
*3.Охоронці маяка.*	“Люди простягли руки з чарками через стіл і бажали одне одному втішного Різдва. Старший …завів голосну колядку, немов загув вітер.”
*4.Моряки.*	“…кожен поспівував стиха різдвяну пісню, або думав про Різдво, або розказував тихенько сусідові який-небудь спогад про торішнє Різдво, поєднаний з надією скоро вернутися додому. І всі, що були на кораблі, - добрі й лихі, - всі казали одне одному в цей день частіше, ніж коли, добре слово, в кожного було своє свято: кожен згадував своїх коханих людей і знав, що вони з любов’ю згадують його сьогодні.”
*5.Жителі міста.*	“У повітрі лунав такий веселий гомін, якого не можуть дати ані тепле літнє повітря, ані ясне літнє сонце. Люди…весело перегукувалися одне з одним і кидалися сніжками, сміючись від щирого серця…” “…люди, дожидаючи веселого рокового Свята, так метушилися, поспішалися та товпилися…,люди забували свої покупки на прилавку, бігом верталися за ними, робили багато помилок, але постійно були в дуже веселому настрої. А господарі крамниць та їх челядники були такі ввічливі та привітні!” “Аж ось почали дзвонити, скликаючи добрих людей до церкви, і вулицями посунула юрба людей, повбираних у найкраще святкове вбрання та з найвеселішими обличчями.” “…до них зараз вертався добрий настрій; вони казали, що сором сваритися на Різдво”. (про тих, що посварилися). “В одному домі тремтяче полум’я освічувало приготування до чепурного обіду, тарілки грілися на вогні…В іншому домі діти бігли зустрічати своїх сестер, братів, дядьків, тіток…Ще в якомусь домі на завісах видко було тіні зібраних гостей. По вулиці …переходив гурток гарних дівчат. Вони весело гомоніли.” “…в кожній господі ждали гостей і в кожній господі ясно й весело палало багаття в каміні.”
*6.Писар та його сім*’я.	“Боб мав усього15 шилінгів на тиждень, - і, незважаючи на це, дух Різдва поблагословив його маленьку домівку”. “…старе вбрання було позашиване й вичищене, щоб було святочне.” “…малі Кретчитенята пішли по гуску й принесли її урочисто. Гуска справила таке враження, неначе то була якась надзвичайна птаха…,та й справді, в цій господі гуска з’являлася дуже рідко. Ніколи не було такої гуски! Всі дивувалися, що вона була така ніжна, пахуча, велика і така дешева.” “Увійшла пані Кретчитова, червона, але з широким усміхом на устах, і внесла пудинг…, прикрашений зверху різдвяною гіллячкою!” “Вся сім’я сіла навкруги вогню. Коло самого ліктя в батька стояв увесь хатній посуд: два великі келихи й кубочок без вушка. Але гаряче питво умістилося в них так само добре, як би й в золотих чарках.” “Дай же Боже вам, мої діточки, і тобі, стара, веселого Різдва! Нехай Бог нас благословить!.. Нехай буде над кожним з нас Боже благословення. Його любов і ласка!” Писар: “За здоров’я пана Скруджа! Моєму господареві завдячуємо ми цим маленьким бенкетом.” Його дружина: “Звичайно, тільки ради такого великого Свята хтось може пити за здоров’я такого поганого, скупого, злого, безжалісного чоловіка…Я вип’ю за його здоров’я тільки задля тебе і задля сьогоднішнього дня…Довгого життя панові Скруджеві! Веселого Різдва й щасливого Нового Року! Я певна, що він буде дуже веселий і дуже щасливий!” “У всьому святі не було нічого надзвичайного. Родина Кретчитів була не пишна. Повбирані вони були погано…Але вони були щасливі; вдячні за те, що мали; задоволені одне за одного та з того, як провели вкупі час.”
*7.Тайні Тім, син писаря , каліка.*	“Мені приємно нагадувати всім Різдво. Того ,хто робив калік ходячими, а сліпих видющими…” “Нехай буде над кожним з нас Боже благословення, його любов та ласка!”
*8.Фред, племінник.*	“Я вважаю цей день найкращим у цілому році; добрий, ласкавий, привітний день! Єдиний з усіх довгих днів, коли всі вузькі серця ширшають, єдиний день, коли всіх бідніших людей вважають за своїх товаришів у житті, а не створіннями іншої породи. Ічерез те, хоч Різдво й не поклало мені в кишеню ані шматочка злата або срібла, а я все ж певний, що воно мені дало добро і буде ще його давати; я славлю його”. “Добре часами бути дітьми, особливо на Різдво, коли і Той, що в Його пам’ять святкують сей день, був дитиною.” Про Скруджа:“Який би він не був, а дай, Боже, йому веселого Різдва й щасливого Нового Року! Він не прийняв од мене цього побажання, але нехай воно збудеться.”
*9.Тінь Марлея.*	“У кожного чоловіка душа не повинна бути замкнена,-треба, щоб вона завжди зустрічалася зі своїми близькими, щоб мала співчуття до інших; коли душа не робила цього за життя, то мусить спокутувати це по смерті. Вона засуджена тинятися по світі й бачити, те бачити, до чого вже не може прилучитися, тих бачити, що за життя могла б з ними ділитися, що їх щастя держала в своїх руках.” “Ти не знаєш, що коли б людина хотіла робити те добро, що вона може зробити, то ціле життя здалося б їй коротким! Не знаєш ти, що ніяке каяття не може полагодити життя, страчене даремно. І я цього раніше не знав! І я такий був!” “Моє діло мусило бути – всі люди, спільне добро, любов,співчуття, терпіння, доброчинність, - оце все було моє діло! Торгові справи були тільки краплею того моря справ, що мені було призначено.” “У цю пору року я найбільше страждаю…О, нащо я ходив, заплющивши очі, між своїми близькими; чому я ні разу не підвів очей до тієї зірки…Хіба мало було домівок, що сяйво тої зірки завело б мене до них!”
Висновок Так чи інакше, але кожен з них відсвяткував у душі цей великий день
*10.Скрудж Ебене- зер* ( до зустрічі з тінню Марлея і з духами).	«Що за дурниці! На Різдво платять борги без грошей; воно показує, що чоловік став на рік старший і ні на одну годину не став багатший…Коли б я міг робити так, як бажаю, то я б кожного дурня, що шляється та славить Христа, зварив разом з його різдвяною стравою й поховав би, застромивши йому ялинку в серце”. “Я сам не граюся в Різдво і не маю таких достатків, щоб давати на забави лінивим…Коли б вони згодилися швидше вмерти, то ще й краще було б: поменшало б трохи людей, а то вже дуже намножилося!”
Висновок Його вітають – він не розуміє, радіють всі, а він не сміє. Отже , лише Скрудж не відзначає свята людяності, доброти, щирості душі, милосердя, щедрості. Він визнає лише гроші
*11.Скрудж Ебене* – *зер* ( після подоро- жей з духами ).	“Як люди живуть, такий їм має бути кінець, коли вони не змінять свого життя. Коли ж вони його змінять, то й кінець зміниться…Я вже не той чоловік, що був раніше. Після твоєї науки я вже не хочу бути тим, чим я був”. “Я шануватиму в своєму серці Різдво і думатиму про нього цілий рік! Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім. Усі три духи будуть завжди зі мною. Я не забуду їхньої науки.” “Я не знаю, що робити! Я почуваю себе легким, як пушинка; щасливим, як ангел; веселим, як школяр; у мене голова крутиться, як у п’яного! Дай, Боже, кожному веселого Рідва! Дай, Боже, щасливого нового року всьому світу!” “Він побіг, підстрибуючи і сміючись. Цей сміх був хороший, добрий сміх, особливо для того чоловіка, що вже багато років як одвик сміятися. Той сміх віщував, що Скрудж буде тепер часто весело сміятися”. Він купив найбільшого індика у крамниці .”Я пошлю індика своєму писареві…Він нізащо не вгадає, хто прислав! От буде славна штука!” “Нарешті Скрудж убрався в свій найкращий одяг і вийшов на вулицю…Він мав такий веселий і ласкавий вигляд, що троє чи четверо якихось добрих людей сказали йому: “Добрий день, пане! З Різдвом будьте здорові!” І Скрудж потім часто казав, що ці слова були найрадісніші, наймиліші з усіх, які він коли-небудь чув.” До збирача коштів. “ Дай вам, Боже, веселого Різдва! Вибачте мені, будьте ласкаві! Та чи не будете ви такі добрі, що…І прошу вас, ні на копійку менше. У цьому дарунку буде лише частина того, що мав би давати раніше. Зробіть мені цю ласку.” “Привітно озивався він до дітей, до старців…і відчував, що це все сповнює його серце радістю. Ніколи ще ніяка прогулянка, та й будь-що інше не робило його таким щасливим”. У племінника.” Скрудж повинен був дякувати Богові, що племінник не поодривав йому рук, стискаючи їх. Щирішої зустрічі не могло й бути.” До писаря.” З Різдвом Христовим, Бобе! Дай вам, Боже, кращого Різдва, мій любий друже, ніж ті святки, що я багато років робив вам. Я збільшу вам плату й буду старатися, щоб помогти вашій бідній родині…Та запаліть перше всього більший вогонь у себе в каміні!” “Скрудж зробив усе, що казав, навіть далеко більше; що ж до Тайні Тіма, що видужав, то Скрудж став йому другим батьком.” “Скрудж став таким добрим другом, добрим господарем і доброю людиною…! “…усе життя він поводився, як наказує любов до людей, уміючи одривати в себе й допомагати іншим, і про нього казали, що вже хто-хто, а Скрудж уміє шанувати Різдво.”
Висновок. e Якщо людина поставить себе на місце того, хто страждає, вона відчує його відчай та біль, вона зрозуміє, що немає на світі нічого ціннішого за життя, що найвище щастя і найвища насолода в тому, щоб допомагати людям, дарувати їм радість, любов та свято. Скрудж теж зрозумів це і спокутував свої гріхи добрими ділами.

Тема уроку. Подорожі Скруджа різдвяної ночі (минуле і теперішнє). Причини деградації особистості Скруджа

Є темні сили на землі, та тим яскравішим здається світло.

Ч.Діккенс

Мета: навчити учнів аналізувати зміст художнього твору;

розвивати в них навички аналізу тексту, виразного читання, інсценування;

формувати в школярів гуманістичні ідеали.

Обладнання: підручники із зарубіжної літератури, таблиці «Подорожі Скруджа різдвяної ночі» та «Різдвяні свята на сторінках повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», відеоверсія повісті Ч.Діккенса, презентації, відеопроектор, ноутбук.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

I. Актуалізація опорних знань.

«Це радісні дні — дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче з мовчазної згоди, вільно розкривають одне одному серця».

ü Про які дні йдеться у цитаті?

ü Що для вас особисто значить Різдво?

ü Складіть декілька речень про Різдво, використавши опорні слова з асоціативного ряду, поданого нижче

ü Створіть асоціативний ряд:

Р — радість

І — ікона

З — засівати, зірка

Д - диво

В — веселощі

О — очікування.

У дні Різдва кожна людина чекає на диво, бо душа її потребує цього, адже людина живе мрією, надією, бо так прагне прекрасного. Сьогодні на нас чекає зустріч із дивом: ми будемо мандрувати разом з головним героєм, паном Скруджем, у часі. То ж рушаймо разом і допоможемо герою осягнути своє життя та зробити висновки.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами аналізу.

ü Чому розповідь про випадок із Скруджем на Святий вечір розпочинається дещо приголомшливо: «Марлей був мертвий»? (Бо цікава якась зовсім неадекватна реакція друга Марлі — Скруджа, якого ця звістка зовсім не пригнітила, а ще й він зміг у день похорону укласти «вельми вигідну оборудку»).

ü Чи випадково Дух Марлея навідується до свого компаньйона,
спадкоємця, чи не хоче він помститися?

ü Перегляд фрагменту мультфільму, де показана поява Марлея в ланцюгах, які тягнуть його до землі, не дають спокою.

ü Що символізують ланцюги? (Це є спокута грішного земного
життя, розплата за помилки, за людські вади, за неправедне чи неправильне життя).

ü Що означає прихід Марлея для Скруджа? (Це певне нагадування Скруджу про те, що людина повинна відповідати за свої дії та думки, бо час розплати чатує на тебе).

ü Чи доречним був прихід Марлея? Може, дядечко Скрудж і не
потребував такого попередження?

ü Яким зображено героя на початку твору? Знайти портретну характеристику героя. Яка домінанта присутня в цьому описі? («Холод,
страхітливій мороз...»; неприродна холодність).

ü Якими показані очі? («… немов у тхора»).

ü Із чим порівнює автор характер цієї людини? («Не чоловік, а
кремінь»).

ü Кого автору нагадує Скрудж? Чому? («Чистий собі молюск», бо
зачаєний, затаєний, сам у собі, сам для себе. Не тільки «застібується на всі ґудзики», добровільно відгороджується від світу людей, а
й відбуває життя, наче строк у в'язниці: «збуває» вечір).

ü Що відчуває герой до людей? (Злість, в'їдлива іронія, нерозуміння природних людських почуттів: «Навіщо ти одружився?», «закохався» — ці поняття взагалі неприйнятні для героя).

ü Яка природа може бути суголосна душі цієї людини? (Мабуть,
ніяка, бо не здатна створити таку «крижану атмосферу», яку навіть
у літню спеку носив у собі Скрудж).

ü Які висновки можна зробити?

2. Інсценізація появи Духа Минулого Різдва, або перегляд уривку з мультфільму «Різдвяна історія» (2009р.)

3. Бесіда за побаченим і прочитаним

ü Чи таким ви уявляли собі цього Духа? Прочитайте опис Духа
Минулого, які деталі є найголовнішими в цьому описі. («Однак найдивнішим у цього прибульця було те, що з його тімені бив угору ясний струмінь чистого світла», ковпак — світлогасник).

ü Як ви поясните слова Духа: «...ти — один із тих людей, чиї згубні пристрасті й створили цього світлогасника, і змушували мене так довго, рік за роком, носити його, насунутого аж на самі очі»? (Світло — це світло чистоти дитинства, його щирості, чесності, доброти, які людина губить на життєвій дорозі, перетворюючись у молюска — егоїста, не здатного співчувати та радіти життю, насолоджуватись ним).

ü Чому свою появу в кімнаті Скруджа Дух пояснив так: «Турбота про твоє благо»? (Скруджу треба допомогти, бо сам він уже не дасть собі ради).

4. Робота з використанням презентаціії «Подорожі Скруджа різдвяної ночі» (Відповіді учнів супроводжуються кадрами з назвами картин, що показував Струджу Дух Минулого, ілюстрованими розповідями про них та описом почуттів героя і висновками, які він робить для себе. Якщо немає можливості використати презентацію, вчитель може скористатися таблицею «Подорожі Скруджа різдвяної ночі», яка міститься в міні-підручнику до теми )

ü Які картини показав Скруджу Дух Минулого?

1. Сільська дорога

= Як впливають на Скруджа знайомі з дитинства краєвиди?

= Що відбувається в цей час у душі теперішнього Скруджа? Чому «по щоці покотилася сльоза»? (Як і в Кая, разом зі сльозами з очей та серця героя будуть виходити кришталики льоду, яких так забагато у них).

2. Шкільні спогади

= Якими вони були?

= Що читає, про що мріє маленький Скрудж?

3. Зустріч із сестрою, «маленькою Фанні», у якої було «велике серце»,
але вона не змогла врятувати свого брата.

= Про кого згадав в цю хвилину Скрудж?

= Чому йому стало ніяково?

4. У лавці Фецвіга. Прокоментуйте слова Скруджа: «… часом добре слово - дорожче нам за великі кошти!». Чому він саме зараз волів би сказати кілька слів своєму писарєві? (Скрудж сам уперше усвідомив, що добро, яке ти даруєш людям просто так, цінніше від будь-яких матеріальних цінностей).

5. Розмова з дівчиною в жалобній сукні.

= Чому вона саме в такій сукні?

= Як виглядає Скрудж? Звідки у нього ця пристрасть до наживи? (Бажання захистити себе, отримати гроші, які зроблять тебе впевненим і сильним, — так вважає герой).

= Як дівчина пояснює невідворотні зміни в душі Скруджа?

= Чи розуміє він попередження дівчини, чи погоджується з ним? (Ні, ще й ображається, що його не зрозуміли).

6. У хаті багатодітної родини (його колишньої коханої)

= Які почуття оволодівають Скруджем? Яке бажання виникає у нього?

= Чому теперішньому Скружду боляче бачити цю картину?

= Чому світло над головою Духа сяє все яскравіше? (Бо добро пробуджується в душі Скруджа). Доведіть цю думку прикладами з тексту.

ü Навіщо Діккенс зображує подорож у Минуле? (Показати
дитинство Скруджа, з'ясувати причини трагічних змін у душі героя,
довести, що ця людина не була негідником і потворою).

ü Чому ж вона стала такою? (Йдеться про деградацію героя).

ü Теорія літератури. Деградація — поступове погіршення, занепад, втрата якихось властивостей.

ü Які причини деградації Скруджа як особистості? (Злиденне,
напівголодне дитинство; важка праця підлітком; надмірна залежність
від думки людей про нього; страх бути гіршим від інших; основним у
житті стають гроші, які змінюють душу героя, кожен крок диктується користю, байдужість до людей (запис у зошити).

4. Інсценізація появи Духа Нинішнього Різдва, або перегляд уривку з мультфільму «Різдвяна історія» (2009р.)

5. Бесіда за побаченим і прочитаним. Робота з використанням презентацій «Подорожі Скруджа різдвяної ночі» та «Різдвяні свята на сторінках повісті Ч.Діккенса» (Відповіді учнів супроводжуються кадрами з назвами картин, що показував Струджу Дух Теперішнього, ілюстрованими розповідями про них та описом почуттів героя і висновками, які він робить для себе. Якщо немає можливості використати презентацію, вчитель може скористатися таблицями «Подорожі Скруджа різдвяної ночі» та «Різдвяні свята на сторінках повісті Ч.Діккенса» )

ü Яким показаний Дух Нинішнього Різдва? Прочитайте його опис. («очі... сяяли яснотою та добром», «іскрометні очі», «бадьорий голос», «радісний вигляд» — підкреслюється життєва енергія, невипадково і колір одягу Духа — зелений, як символ життя, його перемоги).

ü Які картини показує Дух Нинішнього Різдва? Чи були вони
відкриттям для Скруджа?

1. У родині Кретчитів. Пригадайте висновок минулого уроку: радість сімейному затишку, тому дню, яке подарувало тобі життя.

2. У рудокопів, у охоронців маяка, у моряків.

3. На вулицях міста

4. В богадільні, у лікарні, в тюрмі - у всякому притулку біди й нужди.

5. У родині небожа Фреда.

= Чому Фред жаліє Скруджа? Як ви розумієте слова Фреда: «Мені
жаль його. Я навіть коли б хотів, не зумів би розсердитись на нього. Бо хто страждає від його лихих примх? Він, завжди і в усьому він сам»? (Дійсно, в цьому полягає сутність християнської моралі. Пригадайте, як Герда вирушила на пошуки Кая, хоч він і
ображав її, бо любов підказувала: людина потрапила в біду, їй необхідно допомогти).

= Як змінюється Скрудж? Чому йому стало весело на душі?

III. Підсумки уроку.

ü Перегляд фрагментів мультфільму. Зіставлення з повістю (символічні деталі , суголосний пафосу твору музичний супровід). Якщо часу на уроці залишається мало, то можна переглянути тільки деякі з уривків (на вибір вчителя або учнів)

ü У чому полягають причини деградації Скруджа?

ü Які уроки засвоїв Скрудж під час подорожі з Духами Минулого
і Теперішнього Різдва?

IV. Домашнє завдання.

ü Інсценізувати уривок з твору та розповісти про подорож із Духом Майбутнього Різдва.

ü Дати відповідь на запитання 15 на с. 91 підручника (письмово).

Міні-підручник № 3

& План розповіді про подорожі Скруджа різдвяної ночі.

Минуле.

1.Різдвяне місто.

2.Школа: хлопчик з книжкою, зустріч із сестрою.

3.В лавці Фецвіга.

4.Розмова з дівчиною в траурі.

5.Майбутнє дівчини в траурі.

Теперішнє.

1.Різдвяний ранок.

2.Святкування Різдва в родині Боба Кретчита.

3.Торф’яне болото.

4.Маяк.

5.Дім племінника.

6.Подорож до всіх нужденних.

7.Зустріч зі Злиднею та Неосвіченістю.

& Робота з цитатною таблицею “Подорожі Скруджа різдвяної ночі”

Картини, що показували Духи Часу.	Почуття героя, його висновки.

& Бесіда з творчим завданням

1. Простежте, що відчував Скрудж під час подорожі різдвяної ночі.

2. Спробуйте намалювати схему власних стосунків, в центрі якої стоятиме ваше “Я”, поміркуйте про те, яка ви людина. Свої роздуми спробуйте викласти у формі твору – роздуму (усно).

4 Фантастичні мотиви у повісті.

ü Пригадаймо, якому жанрові усної народної творчості притаманний елемент фантастики.

ü Учні наводять приклади з чарівних казок, де перевтілення героя або використання фантастичних знарядь, засобів допомагають йому досягти своєї мети.

ü Чи завжди перевтілення пов’язане з бажанням героя здійснити добрий вчинок?

ü Фантастичне в повісті Ч. Діккенса допомагає моральному відродженню головного героя.

ü В яких епізодах ідеться про пробудження совісті Скруджа?

ü Для чого і як автор вводить образи Духів?

Образи Духів – це пам’ять совісті Скруджа, що спонукає його до співчутливого ставлення до оточуючих.Повість звучить як звернення до багатих і бідних бути завжди милосердними у ставленні до ближнього, прагнути морального вдосконалення.

Зміни в людині на краще відбуваються, на думку письменника, лише завдяки духам, божественно-фантастичним істотам, а не внаслідок соціальних змін. Діккенс звертається до совісті, добросердечності, насамперед багатих, і вірить у можливість їхнього морального переродження – саме в цьому полягає ідейний зміст твору.

“Людино! Залишайся людиною.Від гріха, від падіння, від самознищення врятує тебе віра в Бога, в його святі заповіді”, - проголошує автор

Подорожі Скруджа різдвяної ночі ( по повісті Ч. Діккенса “ Різдвяна пісня в прозі”).

Картини, що показували Духи Часу.	Почуття героя, його висновки.
*Дух минулого Різдва*. & “Цей гість був чудна істота: він мав дитячу постать, однак був більше схожий на діда…Волосся спадало йому на плечі й було зовсім біле, як у діда, але на його свіжому обличчі не було жодної зморшки…На гостеві була сорочка, дуже біла, підперезана ясним блискучим поясом. Він держав гілку вічнозеленої зимової рослини, а убрання на ньому було прикрашене літніми квітками…Од голови його йшло широким пасмом світло – воно освітлювало все навкруги”.	*Скрудж.* & “Скрудж був справжній “жмикрут.”Це був старий грішник заздрий, жадний, твердий і гострий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри, скритний, потайний та самостійний…Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів.Скрудж всюди носив з собою той холод… Йому подобалося протовплюватися дорогами людського життя, нехтуючи людським співчуттям.”
1. “Вони опинилися на сільській дорозі. З обох боків простяглися поля…Був ясний холодний зимовий день.”	1. “Скрудж озирнувся і, сплеснувши руками, скрикнув: “Боже мій, та я ж тут ріс, я був тут дитиною!..Скрудж почув у повітрі тисячі запахів, з ними зв’язувались тисячі давно забутих дум, надій, утіх і турбот. Губи його тремтіли, по щоці покотилася сльоза, він щось пробурмотів, заїкаючись.Він упізнавав кожні ворота, кожний стовп, кожне дерево. “Чи пам’ятаю я дорогу? Та я міг би йти нею, зав’язавши очі!”
2.Школа. “Це був великий будинок, зовсім запущений…В довгій порожній похмурій кімнаті…коло блідого вогню сиділа самотня дитина й читала.”	2. “Скрудж сів на лавку й заплакав, побачивши свою власну бліду тінь, себе самого, забутого, як бувало завжди на Різдво.” “Найменша луна в цьому домі, шелест…, скрип дверей, тихе тріщання вогню,- все те зворушувало Скруджеве серце до сліз. Він сказав, жаліючи сам себе: “Бідне хлоп’я! – і знов заплакав. Потім промовив тихо: “…минуло ночі якийсь хлопчик колядував коло моїх дверей…мені хотілось би дати йому що-небудь”…
3. “Давніший маленький Скрудж став більший… І ось знов хлопець тут сам, бо всі хлопці пороз’їздилися додому на веселі святки. Він тепер не читав, а ходив сумний по хаті сюди та туди.” “Раптом вбігла маленька дівчинка, кинулася до нього, почала його обіймати, цілувати” (його сестра Фанні).	3. “Вона потім померла, вже бувши заміжньою, і в неї , здається, залишився син ? Твій племінник? – запитав дух. Скруджеві стало ніяково : він відповів коротко: “Еге…”
4.В крамниці пана Фецвіга. Святкування Різдва. Запрошені були сюди всі родичі, друзі, знайомі хазяїв, вся челядь зі своєю ріднею та своїми знайомими, навіть просто люди з вулиці, яким нікуди було податися цього вечора.	4. “Увесь той час Скрудж був у нестямі. Його серце і душа були на бенкеті. Він пізнавав кожну річ, згадував усе, тішився з усього і був дуже зворушений.” “…господар може зробити нашу службу легкою або тяжкою, обернути нашу роботу в муку або в утіху. Звичайно, добре слово, привітний усміх грошей не коштує; але часом добре слово – дорожче нам за великі кошти!” “Я тільки хотів би сказати кілька слів своєму писареві…Оце й усе.”
5. “Знову Скрудж побачив себе. Тепер він був старший – уже чоловік зрілого віку. Обличчя його вже мало ознаки заклопотаності та скупості. В очах у нього був якийсь неспокійний заздрий вираз…Коло нього сиділа молода дівчина в жалобі, сльози стояли у неї в очах…”	5. “ Духу! – скрикнув Скрудж. – Не показуй мені нічого більше!..Веди мене додому!.. Що тобі за втіха мучити мене!”
6. “Друга хата була не дуже велика й не пишна, але дуже чепурна.”Його кохана дівчина жила тут, але вона стала тепер поважною і доброю матір’ю родини. У неї був гарний чоловік, було багато дітей, а старша дочка була дуже схожа на неї, молоду. Батько ніжно обіймав дітей.	6. “Ох, щоб я тільки не дав, коли б я міг побути котримсь із них!” “Коли господар, ніжно обнявши свою старшу дочку, сів біля каміну, Скрудж почав дивитися уважніше. Коли ж він зрозумів,що таке саме створіння, любе та прекрасне, могло б його звати батьком і бути весняним променем в сувору зиму його життя, - у нього навернулися сльози на очах…”
*Дух теперішнього Різдва.* & “ Це був гарний, веселий, кремезний чолов’яга, дуже милий на погляд; в руці у нього був запалений каганець.Дух був убраний в просту зелену кирею, облямовану білим хутром. З-під широких пол видно було босі ноги. На голові був вінок, зроблений із зимового зілля, прикрашений де-не-де блискучими льодинками. Його темно – каштанові кучері були довгі й розпущені по плечах; обличчя було добре, очі блищали, голос був веселий. Взагалі від нього віяло радістю й щирістю. & “Скрудж уже не був давнім упертим Скруджем …”
7.Писарева сім’я: Боб Кретчет, його дружина Белінда, син Петро, дочка Марта, двоє молодших – хлопчик і дівчинка та син-каліка Тайні Тім. Бідне вбрання, бідний стіл, але вони були щасливі, вдячні за те, що мали, задоволені одне за одного та з того, як провели вкупі час.”	7. “Скруджеві вони здавалися особливо щасливими при світлі духового каганця…Скрудж до останку пильно дивився на них, особливо ж на Тайні Тіма “. На запитання Скруджа , чи житиме хлопчик, дух відповів, що помре, бо Скрудж говорив про необхідність смерті бідних. “ Коли в тебе людське серце, а не камінь, не говори більше ніколи тих лихих, неправдивих, дурних слів! Чи тобі ж зважати, кому жити, а кому вмирати? Може, на Божий погляд, ти менше вартий життя, ніж мільйони таких бідних дітей.” Скрудж ще нижче нахилив голову і, тремтячи, спустив очі.
8.У рудокопів, у охоронців маяка, у моряків, просто на вулицях міста.” Дух затримувався коло постелі хворих, одвідував убогих людей, був в богадільні, в лікарні, в тюрмі, у всякому притулку біди й нужди. Всюди він приносив благословення й показував Скруджеві, через що були всі ті печалі й нещастя”	8. “Дух слав кожному своє благословення. Його широкі груди й дужа рука були для всіх одкриті; ясна, лагідна радість розливалася по всій його дорозі й всюди,куди тільки доходили погляди, всі були веселі, всі раділи.” “Скрудж, пильно слухаючи завивання вітру, думав, про те,як страшно літати в темряві над невідомою безоднею, - а її ж таємниця глибока як смерть!”
9. Святкування Різдва в сім’ї племінника. Він говорить про Скруджа: “ Мені його шкода, я не міг би на нього гніватися, хоч би й хотів.” “ Який би він не був, а дай, Боже, йому веселого Різдва й щасливого Нового Року! Він не прийняв од мене цього побажання, але нехай воно збудеться. За здоров’я дядька Скруджа!”	Коли залунала пісня, яку співала колись та маленька дівчинка, що приїздила в школу до нього, “Скрудж згадав усе, що показував йому дух, і серце йому все м’якшало та м’якшало. Він подумав, що коли б він міг багато років назад частіше чути цю пісню, то його життя було б щасливе і тепер не треба було б кликати Якова Марлея з того світу.” “ Скрудж теж утручався в забаву і дуже цікавився всім, що діялося навкруг нього; він забував, що голосу його не було чути…” “Скруджеві стало так весело на душі, що він би з охотою подякував хоч нечутним голосом усьому товариству, коли б дух дав йому на те часу.”
Дух майбутнього Різдва. & “Помалу, поважно та мовчки наближалася примара. Скрудж упав на коліна. Навіть повітря навкруг духа немов випромінювало тьму й невідомість. Дух був покритий чорною шатою, - вона закривала йому голову, обличчя й тіло; видно було тільки простягнуту руку. Дух був величезного зросту. Коли він наближався, Скрудж почував, що таємнича присутність духа сповняє його душу жахом. Більше Скрудж нічого не знав, бо дух не озивався й не ворушився.” & “ Духу прийдешнього часу! – скрикнув Скрудж. – Я боюся тебе більше, ніж всіх тих духів, що я бачив…Але я знаю, що ти хочеш робити мені добро, а я вирішив стати іншим чоловіком; через те я готовий терпіти твоє товариство з подякою”.
10.Розмова на біржі про смерть нікому не потрібної людини. “ Я не знаю жодного чоловіка, що пішов би туди…” (на похорони). “А старий скнара таки добувся свого, сконав?”	10. “Скрудж почав озиратися, щоб побачити свою власну постать, але в тому кутку, де він завжди стояв, був якийсь другий чоловік…Це однак його не здивувало, бо він уже вирішив змінити своє життя. Він думав, що це вже починає робитися так, як йому тепер бажалося. Але від погляду духа він затремтів, і йому стало холодно.”
11.Сумний куток міста. Лавка лахмітника. Могильник, прачка і поденщиця принесли купцю на продаж речі, украдені з будинку померлого. “Коли б він був добріший, то хто-небудь доглядав би за ним в його смертний час, і не лежав би він сам, покинутий всіма…За життя він одпихав усіх од себе, щоб ми могли скористатися після його смерті!”	11.Скрудж слухав цю розмову з острахом…Йому стало так гидко та ненависно, неначе він дивився на чортів, що торгують людським тілом.” “ Духу! – скрикнув Скрудж, увесь тремтячи. – Я бачу, бачу; моя доля могла бути подібна до долі того нещасливого чоловіка; моє життя йшло до того…Боже милосердний!” “Скрудж одступив з жахом.”
12.Коло ліжка покійника.	12.Скрудж подумав: “Що, коли б цього чоловіка воскресити? Які могли б у нього бути спогади? Скаредність, здирство,жорстокість і клопіт про наживу. Він лежав у темному, порожньому домі, і не було там ні жінки, ні мужчини, ні дитини, щоб сказати: “Він був добрий до мене…”
13.Чи є в місті хто-небудь, кого стурбувала смерть цього чоловіка? - Родина боржника, яка зраділа, що не буде тепер жебракувати. “Смерть цього чоловіка внесла спокій і втіху в цілу господу”.	13. “Отже, єдине зрушення од смерті того чоловіка, що міг показати Скруджеві дух, була втіха…”
14. Ніжне почуття, викликане смертю. Родина писаря. Смерть Тайні Тіма. “ Бідна моя, маленька дитиночко! Моя люба крихітко!” “Згадуючи, який він був терпеливий та лагідний, ми не будемо сваритися і тим забувати бідного Тайні Тіма”.	14.Скрудж не побачив себе там. “ Я вже не той чоловік,що був раніше.після твоєї науки я вже не хочу бути тим, чим я був.”
15. На цвинтарі. Скрудж побачив тут свою могилу.	15.” Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім. Усі три духи будуть завжди зі мною. Я не забуду їхньої науки.”

Тема уроку. Подорожі Скруджа різдвяної ночі (майбутнє). Переродження героя. Жанрові особливості різдвяного оповідання

Яким шляхом піде людина, до такого кінця, зрештою, й прийде... Але якщо посеред шляху зійти на іншу дорогу, тоді інший буде кінець …

Ч.Діккенс

Мета: навчити учнів характеризувати образ героя і складати план його характеристики, визначити характерні ознаки жанру різдвяного оповідання;

підсумувати й узагальнити знання школярів за змістом твору;

сприяти вихованню в дітей людяності, терпимості.

Обладнання: тексти повісті, відео версія повісті, презентації, відео проектор, ноутбук, фотографія скульптурної групи «Загибель Лаокоона та його синів».

Тип уроку: комбінований урок.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Обговорення учнівських відповідей на запитання: «Чи можна
стверджувати, що будь-яка заможна людина приречена на духовну деградацію?»

ü Закінчити речення:

Гуманізм — це ....

Деградація — це ....

Причини деградації Скруджа такі:....

Гуманістичний зміст в зображенні злиденного життя родини
Кретчитів полягає у тому, що ....

Художня деталь — це ....

Антитеза — це ....

Повість — це ....

II. Основна частина уроку.

1. Інсценізація появи Духа Майбутнього Різдва,

2. Порівняння з описом Духа в підручнику.

3. Перегляд фрагменту відеоверсії.

4. Бесіда за побаченим і прочитаним.

ü Порівняльна характеристика (вдало передано зовнішній вигляд Духа, атмосфера страху, жах героя).

ü Дати відповідь на запитання 16 на с. 91 підручника.

ü Чому Дух Минулого Різдва випромінює світло, а Майбутнього —
пітьму? Чому від нього віє мороком, не видно обличчя, він зливається
з ніччю? Чому Скрудж злякався Майбутнього? (Майбутнє невідоме
людині, воно повите мороком, тому і викликає страх).

ü Робота з використанням презентації «Подорожі Скруджа різдвяної ночі» та «Різдвяні свята на сторінках повісті Ч.Діккенса» (Відповіді учнів супроводжуються кадрами з назвами картин, що показував Струджу Дух Теперішнього, ілюстрованими розповідями про них та описом почуттів героя і висновками, які він робить для себе. Якщо немає можливості використати презентацію, вчитель може скористатися таблицями «Подорожі Скруджа різдвяної ночі» та «Різдвяні свята на сторінках повісті Ч.Діккенса», які містяться в міні-підручнику до теми )

ü Що показав Дух Майбутнього герою? (розповідь учнів + відеофрагменти з мультфільму «Різдвяна історія» (2009 р.)

1. Біржа.

2. Лавка лахмітника.

3. Кімната Скруджа (ліжко покійника).

4. Родина боржника.

5. Родина Кретчитів, смерть Тайні Тіма.

6. Цвинтар.

ü До якого висновку дійшов Скрудж, які уроки виніс з подорожей
разом із Духами? («Я спокутую моє нечестиве Минуле праведним
Теперішнім і Майбутнім»).

ü Як ви розумієте думку Скруджа: «Яким шляхом піде людина,
до такого кінця, зрештою, й прийде... Але якщо посеред шляху зійти
на іншу дорогу, тоді інший буде кінець»? Чи слушна вона? (У відповідях учнів має прозвучати думка про те, що Скрудж починає усвідомлювати: збагачення та користолюбство — це найкоротший шлях до спустошення душі, жадоба наживи старанно стирає милосердя, співчуття, любов до ближнього. Щастя, що отримував, слухаючи брязкання золотих монет, відходило в минуле, на зміну приходило розуміння істинного щастя — добрі справи, намагання бути щасливим у любові до людей).

5. Казкове переродження Скруджа.

ü Чи можна стверджувати, що Скрудж змінився? Порівняйте, яким він був до різдвяної подорожі та після неї?

ü Який художній засіб використовує автор? (Антитезу).

6. Складання таблиці.

Різдвяна подорож

До	Після
Зовнішність
Холод заморозив старечі риси його обличчя, очі почервоніли, губи посиніли, голос крижаний та скрипучий	Невідворотно милий вигляд, обличчя мокре від сліз, бурхливо ридав, сміється і плаче водночас, голос хрипкий, уривчастий, не слухається його
Відчуття
Збуває вечір, іронічно відгукується, в'їдливо цікавиться, присікається, погрозливо мовить	Палає бажанням швидше здійснити свої добрі наміри, трохи повеселився, гуляв вулицями, гладив дітям голови, розмовляв із жебраками — цеприносить стільки щастя. Легкий, мов пір'їнка, щасливий, мов янгол, веселий, мов школяр
Сприйняття навколишнього світу
Закриває двері, застібує одяг, молюск, лихий дух негоди, пронизливий, улазливий, кусючий мороз	Ой як славно! Ой чудесно! Золоте сонце! Райське небо! Веселий дзвін, чисте, солодке, свіже повітря, ясний веселий день; розчахує раму
Поведінка
Лютує, відмовляє Фреду бо думає про збереження своїх грошей, знущається з клерка, тільки працює, але без радості	Купує гуску Кречитам, підвищує зарплатню своєму клерку, допомагає Тайні Тіму, товаришує з Фредом, зичить усім щасливого Різдва, добрий друг, добрий господар, добрий чоловік, яким пишається місто

ü З якою метою автор використовує антитезу? (Довести разючість перемін, це дидактична настанова, повчальний урок).

ü Як ви поясните це казкове переродження героя, чи можливе воно в житті? Потрібно враховувати й особливості жанру твору. На вашу
думку, в чому полягає специфіка жанру саме «різдвяних оповідань»? (Оптимістичний фінал, показ необхідності морального переродження героя засобами чарівної казки. Використання фантастичного елемента).

7. Прочитати статтю підручника на с. 90 «Жанрові особливості різдвяної повісті».

ü Чому ще можливе переродження Скруджа?

ü Як ви розумієте слова Діккенса: «Є темні сили на землі, але тим яскравішим здається світло»? (Сам письменник вірив у добру сутність людини, яку можна вилікувати від зла. Діккенс показує таку одвічну боротьбу добра та зла, вічний конфлікт між прагненням людини сягнути глибин духовного життя і фізіологічною потребою у матеріальних речах).

ü Яка деталь у фіналі повісті свідчить про цю боротьбу? (Панчохи,
обкрутивши Скруджа, зробили з нього «кумедну подобу Лаокоона»).

7. Витлумачення вислову «подоба Лаокоона», демонстрація фотографій скульптурної групи, коментар учителя.

Лаокоон у грецькій міфології — пророк, який виступив проти введення у Трою дерев'яного коня, залишеного ахейцями, як дар, під брамою. Лаокоон і його сини загинули в боротьбі з двома зміями, яких прислала Афіна. Троянці зрозуміли це як покарання жерця. Тому дар прийняли, що і стало причиною загибелі Трої. Зрозуміла боротьба двох начал у душі Скруджа — матеріального (жага збагачення) і духовного (прийняття у своє серце добра).

8. Композиція твору.

ü Якими є складові сюжету?

Експозиція: розповідь про Скруджа та його контору.

Зав'язка: поява Марлея, який хоче врятувати Скруджа.

Розвиток дії: подорож Скруджа у часі та просторі різдвяної ночі.

Кульмінація: Скрудж біля власної могили.

Розв'язка: Скрудж уже не самотній злий скнара, а добрий дядечко Скрудж, гордість міста.

9. Самостійна робота. Елементи композиції є реальними і фантастичними). Складання таблиці.

Реальне в повісті	Фантастичне в повісті
Зображення життя злиденних прошарків Англії XIX ст., побутові деталі життя родини Кретчитів тощо	Подорож у часі, поява Духів, спілкування з ними тощо

ü З якою метою автор використовує у творі фантастичні елементи? (Фантастичне розкриває глибинні проблеми дійсності).

III. Підсумки уроку.

ü Назвати ознаки різдвяного оповідання.

ü Пояснити казкове переродження Скруджа.

ü Як ви розумієте думку Діккенса, яка прозвучала в епіграфі до уроку? (Доля Скруджа — тільки одне з проявів зла. Таких, як він, багато, це
заклик до читачів: вірити в добро, широко відкрити йому свої душі).

IV. Домашнє завдання.

ü Підготуватися до написання твору за однією з тем:

= «Що в житті людини найцінніше?»

=«Деградація та переродження Скруджа».

Міні-підручник № 4

& План розповіді про подорожі Скруджа різдвяної ночі

Майбутнє.

1.Біржа.

2.Розмова на вулиці.

3.Лавка лахмітника.

4.Біля ліжка небіжчика.

5.В родині боржника.

6.Цвинтар, могила Скруджа.

7.Благання Скруджа про помилування.

& Робота з цитатною таблицею “Подорожі Скруджа різдвяної ночі”

Картини, що показували Духи Часу.	Почуття героя, його висновки.

& Бесіда з творчим завданням

1. Простежте, що відчував Скрудж під час подорожі різдвяної ночі.

& Бесіда за новим матеріалом

ü Що показав Скруджу Дух Майбутнього?

ü Чому після цієї ночі Скрудж прокинувся іншою людиною?

ü Коли і чому вперше в очах Скруджа з’явився “неспокійний, зажерливий блиск”?

ü Як Скрудж почав спокутувати своє Минуле Теперішнім і Майбутнім?

& Робота над характеристикою Скруджа.

ü За яких умов і причин сталися зміни в житті та світосприйнятті Скруджа?

ü Використовуючи зміст повісті, дайте відповіді на запитання:

ü З чого почалося переродження Скруджа?

ü Про що нагадує Скруджу Дух Марлея і для чого він введений до твору?

ü Розкажіть докладніше про три зустрічі Скруджа з Духами часу.

ü Спробуйте зробити висновки про себе, своє життя, теперішнє і майбутнє, за допомогою історії Скруджа?

ü Що прагнув сказати нам автор, розповідаючи про Скруджа?

ü Доповніть висновок: “Діккенс стверджував, що не гроші роблять людину щасливою, а людяність…”

& Узагальнююче слово учителя.

Останній з Духів показав Скруджу Майбутнє – самотню смерть нікому не потрібного старого. І це видиво настільки злякало того, що він просить Духа зжалитися: “ Я спокутую своє Минуле Нинішнім і Майбутнім, і спогади про трьох Духів завжди будуть жити в мені”.

Скрудж прокидається зовсім іншою людиною. З егоїста та лихваря він перетворюється на доброго Ебінезера, який відвідує свого племінника, робить подарунок Бобу Кретчиту, а Тайні Тіму стає другим батьком. І таким він став добрим товаришем, таким гарним господарем, такою щедрою людиною, що “наше славне місто може лише пишатися ним”.

Справді казковий кінець! І переродження Скруджа також нагадує швидше казкове перетворення, ніж реальну подію. В житті такого, на жаль, майже не буває…

А письменнику так хотілося, щоб усі пошерхлі серця, усі заскорузлі душі вмить, за велінням різдвяних чарів, перетворилися на добрих і чуйних! Він вірив у Любов і Людяність!

Але, як справжній реаліст, Діккенс чесно зображав “духовний холод” і “кам’яні серця” ділків і фінансистів, які так і не стали добрими “дядечками Скруджами”.

Але ми з вами, дякуючи доброму генієві письменника, тепер знаємо, що людське щастя не залежить від багатства. І лише добрій , щедрій, щирій людині відкриті істинні радості буття!

& Написання складного плану.

Характеристика образу Ебенезера Скруджа.

План.

I. Ебенезер Скрудж – головний герой “Різдвяноі пісні в прозі”.

II. Деградація Скруджа.

1. Портретна характеристика.

2. Риси характеру:

а) душевна холодність;

б) кам’яне серце;

в) жага забезпечення;

г) скупість,

д) жорстокість.

3.Подорожі різдвяної ночі.

III.Переродження Скруджа.

& Бесіда з теорії літератури.

ü Пригадайте, який літературний жанр називається піснею.

ü На які групи за змістом поділяються пісні?

ü До якого роду літератури належить пісня?

ü Яким твором за жанром є “Різдвяна пісня у прозі”?

ü Дати визначення поняття: “різдвяне оповідання”.

ü Дати визначення понять: “реальність”, “фантастика”.

ü Як переплітаються реальність і фантастика в творі Ч. Діккенса?

& Робота над композиційною структурою твору

Композиція – побудова літературного твору

Композиція “Різдвяної пісні в прозі”
1 строфа	2,3,4 строфи	5 строфа
Зображення реального життя до морального відродження героя	Фантастична подорож героя у часі	Зображення реального життя героя після відродження

ü Визначте складові сюжету повісті, знайдіть позасюжетні елементи.

Подорожі Скруджа різдвяної ночі ( по повісті Ч. Діккенса “ Різдвяна пісня в прозі”).

Картини, що показували Духи Часу.	Почуття героя, його висновки.
*Дух минулого Різдва*. & “Цей гість був чудна істота: він мав дитячу постать, однак був більше схожий на діда…Волосся спадало йому на плечі й було зовсім біле, як у діда, але на його свіжому обличчі не було жодної зморшки…На гостеві була сорочка, дуже біла, підперезана ясним блискучим поясом. Він держав гілку вічнозеленої зимової рослини, а убрання на ньому було прикрашене літніми квітками…Од голови його йшло широким пасмом світло – воно освітлювало все навкруги”.	*Скрудж.* & “Скрудж був справжній “жмикрут.”Це був старий грішник заздрий, жадний, твердий і гострий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри, скритний, потайний та самостійний…Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів.Скрудж всюди носив з собою той холод… Йому подобалося протовплюватися дорогами людського життя, нехтуючи людським співчуттям.”
1. “Вони опинилися на сільській дорозі. З обох боків простяглися поля…Був ясний холодний зимовий день.”	1.“Скрудж озирнувся і, сплеснувши руками, скрикнув: “Боже мій, та я ж тут ріс, я був тут дитиною!..Скрудж почув у повітрі тисячі запахів, з ними зв’язувались тисячі давно забутих дум, надій, утіх і турбот. Губи його тремтіли, по щоці покотилася сльоза, він щось пробурмотів, заїкаючись.Він упізнавав кожні ворота, кожний стовп, кожне дерево. “Чи пам’ятаю я дорогу? Та я міг би йти нею, зав’язавши очі!”
2.Школа. “Це був великий будинок, зовсім запущений…В довгій порожній похмурій кімнаті…коло блідого вогню сиділа самотня дитина й читала.”	2. “Скрудж сів на лавку й заплакав, побачивши свою власну бліду тінь, себе самого, забутого, як бувало завжди на Різдво.” “Найменша луна в цьому домі, шелест…, скрип дверей, тихе тріщання вогню,- все те зворушувало Скруджеве серце до сліз. Він сказав, жаліючи сам себе: “Бідне хлоп’я! – і знов заплакав. Потім промовив тихо: “…минуло ночі якийсь хлопчик колядував коло моїх дверей…мені хотілось би дати йому що-небудь”…
3. “Давніший маленький Скрудж став більший… І ось знов хлопець тут сам, бо всі хлопці пороз’їздилися додому на веселі святки. Він тепер не читав, а ходив сумний по хаті сюди та туди.” “Раптом вбігла маленька дівчинка, кинулася до нього, почала його обіймати, цілувати” (його сестра Фанні).	3. “Вона потім померла, вже бувши заміжньою, і в неї , здається, залишився син ? Твій племінник? – запитав дух. Скруджеві стало ніяково : він відповів коротко: “Еге…”
4.В крамниці пана Фецвіга. Святкування Різдва. Запрошені були сюди всі родичі, друзі, знайомі хазяїв, вся челядь зі своєю ріднею та своїми знайомими, навіть просто люди з вулиці, яким нікуди було податися цього вечора.	4. “Увесь той час Скрудж був у нестямі. Його серце і душа були на бенкеті. Він пізнавав кожну річ, згадував усе, тішився з усього і був дуже зворушений.” “…господар може зробити нашу службу легкою або тяжкою, обернути нашу роботу в муку або в утіху. Звичайно, добре слово, привітний усміх грошей не коштує; але часом добре слово – дорожче нам за великі кошти!” “Я тільки хотів би сказати кілька слів своєму писареві…Оце й усе.”
5. “Знову Скрудж побачив себе. Тепер він був старший – уже чоловік зрілого віку. Обличчя його вже мало ознаки заклопотаності та скупості. В очах у нього був якийсь неспокійний заздрий вираз…Коло нього сиділа молода дівчина в жалобі, сльози стояли у неї в очах…”	5. “ Духу! – скрикнув Скрудж. – Не показуй мені нічого більше!..Веди мене додому!.. Що тобі за втіха мучити мене!”
6. “Друга хата була не дуже велика й не пишна, але дуже чепурна.”Його кохана дівчина жила тут, але вона стала тепер поважною і доброю матір’ю родини. У неї був гарний чоловік, було багато дітей, а старша дочка була дуже схожа на неї, молоду. Батько ніжно обіймав дітей.	6. “Ох, щоб я тільки не дав, коли б я міг побути котримсь із них!” “Коли господар, ніжно обнявши свою старшу дочку, сів біля каміну, Скрудж почав дивитися уважніше. Коли ж він зрозумів,що таке саме створіння, любе та прекрасне, могло б його звати батьком і бути весняним променем в сувору зиму його життя, - у нього навернулися сльози на очах…”
*Дух теперішнього Різдва.* & “ Це був гарний, веселий, кремезний чолов’яга, дуже милий на погляд; в руці у нього був запалений каганець.Дух був убраний в просту зелену кирею, облямовану білим хутром. З-під широких пол видно було босі ноги. На голові був вінок, зроблений із зимового зілля, прикрашений де-не-де блискучими льодинками. Його темно – каштанові кучері були довгі й розпущені по плечах; обличчя було добре, очі блищали, голос був веселий. Взагалі від нього віяло радістю й щирістю. & “Скрудж уже не був давнім упертим Скруджем …”
7.Писарева сім’я: Боб Кретчет, його дружина Белінда, син Петро, дочка Марта, двоє молодших – хлопчик і дівчинка та син-каліка Тайні Тім. Бідне вбрання, бідний стіл, але вони були щасливі, вдячні за те, що мали, задоволені одне за одного та з того, як провели вкупі час.”	7. “Скруджеві вони здавалися особливо щасливими при світлі духового каганця…Скрудж до останку пильно дивився на них, особливо ж на Тайні Тіма “. На запитання Скруджа , чи житиме хлопчик, дух відповів, що помре, бо Скрудж говорив про необхідність смерті бідних. “ Коли в тебе людське серце, а не камінь, не говори більше ніколи тих лихих, неправдивих, дурних слів! Чи тобі ж зважати, кому жити, а кому вмирати? Може, на Божий погляд, ти менше вартий життя, ніж мільйони таких бідних дітей.” Скрудж ще нижче нахилив голову і, тремтячи, спустив очі.
8.У рудокопів, у охоронців маяка, у моряків, просто на вулицях міста.” Дух затримувався коло постелі хворих, одвідував убогих людей, був в богадільні, в лікарні, в тюрмі, у всякому притулку біди й нужди. Всюди він приносив благословення й показував Скруджеві, через що були всі ті печалі й нещастя”	8. “Дух слав кожному своє благословення. Його широкі груди й дужа рука були для всіх одкриті; ясна, лагідна радість розливалася по всій його дорозі й всюди,куди тільки доходили погляди, всі були веселі, всі раділи.” “Скрудж, пильно слухаючи завивання вітру, думав, про те,як страшно літати в темряві над невідомою безоднею, - а її ж таємниця глибока як смерть!”
9. Святкування Різдва в сім’ї племінника. Він говорить про Скруджа: “ Мені його шкода, я не міг би на нього гніватися, хоч би й хотів.” “ Який би він не був, а дай, Боже, йому веселого Різдва й щасливого Нового Року! Він не прийняв од мене цього побажання, але нехай воно збудеться. За здоров’я дядька Скруджа!”	Коли залунала пісня, яку співала колись та маленька дівчинка, що приїздила в школу до нього, “Скрудж згадав усе, що показував йому дух, і серце йому все м’якшало та м’якшало. Він подумав, що коли б він міг багато років назад частіше чути цю пісню, то його життя було б щасливе і тепер не треба було б кликати Якова Марлея з того світу.” “ Скрудж теж утручався в забаву і дуже цікавився всім, що діялося навкруг нього; він забував, що голосу його не було чути…” “Скруджеві стало так весело на душі, що він би з охотою подякував хоч нечутним голосом усьому товариству, коли б дух дав йому на те часу.”
Дух майбутнього Різдва. & “Помалу, поважно та мовчки наближалася примара. Скрудж упав на коліна. Навіть повітря навкруг духа немов випромінювало тьму й невідомість. Дух був покритий чорною шатою, - вона закривала йому голову, обличчя й тіло; видно було тільки простягнуту руку. Дух був величезного зросту. Коли він наближався, Скрудж почував, що таємнича присутність духа сповняє його душу жахом. Більше Скрудж нічого не знав, бо дух не озивався й не ворушився.” & “ Духу прийдешнього часу! – скрикнув Скрудж. – Я боюся тебе більше, ніж всіх тих духів, що я бачив…Але я знаю, що ти хочеш робити мені добро, а я вирішив стати іншим чоловіком; через те я готовий терпіти твоє товариство з подякою”.
10.Розмова на біржі про смерть нікому не потрібної людини. “ Я не знаю жодного чоловіка, що пішов би туди…” (на похорони). “А старий скнара таки добувся свого, сконав?”	10. “Скрудж почав озиратися, щоб побачити свою власну постать, але в тому кутку, де він завжди стояв, був якийсь другий чоловік…Це однак його не здивувало, бо він уже вирішив змінити своє життя. Він думав, що це вже починає робитися так, як йому тепер бажалося. Але від погляду духа він затремтів, і йому стало холодно.”
11.Сумний куток міста. Лавка лахмітника. Могильник, прачка і поденщиця принесли купцю на продаж речі, украдені з будинку померлого. “Коли б він був добріший, то хто-небудь доглядав би за ним в його смертний час, і не лежав би він сам, покинутий всіма…За життя він одпихав усіх од себе, щоб ми могли скористатися після його смерті!”	11.Скрудж слухав цю розмову з острахом…Йому стало так гидко та ненависно, неначе він дивився на чортів, що торгують людським тілом.” “ Духу! – скрикнув Скрудж, увесь тремтячи. – Я бачу, бачу; моя доля могла бути подібна до долі того нещасливого чоловіка; моє життя йшло до того…Боже милосердний!” “Скрудж одступив з жахом.”
12.Коло ліжка покійника.	12.Скрудж подумав: “Що, коли б цього чоловіка воскресити? Які могли б у нього бути спогади? Скаредність, здирство,жорстокість і клопіт про наживу. Він лежав у темному, порожньому домі, і не було там ні жінки, ні мужчини, ні дитини, щоб сказати: “Він був добрий до мене…”
13.Чи є в місті хто-небудь, кого стурбувала смерть цього чоловіка? - Родина боржника, яка зраділа, що не буде тепер жебракувати. “Смерть цього чоловіка внесла спокій і втіху в цілу господу”.	13. “Отже, єдине зрушення од смерті того чоловіка, що міг показати Скруджеві дух, була втіха…”
14. Ніжне почуття, викликане смертю. Родина писаря. Смерть Тайні Тіма. “ Бідна моя, маленька дитиночко! Моя люба крихітко!” “Згадуючи, який він був терпеливий та лагідний, ми не будемо сваритися і тим забувати бідного Тайні Тіма”.	14.Скрудж не побачив себе там. “ Я вже не той чоловік,що був раніше.після твоєї науки я вже не хочу бути тим, чим я був.”
15. На цвинтарі. Скрудж побачив тут свою могилу.	15.” Я спокутую минуле теперішнім і майбутнім. Усі три духи будуть завжди зі мною. Я не забуду їхньої науки.”

Тема уроку. Розвиток зв’язного мовлення. Твір за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі»

...Я вже не той чоловік, що був раніше… Я вже не хочу бути тим, чим я був…

Ч.Діккенс

Мета: поглиблювати в учнів знання і розуміння тексту «Різдвяної пісні...»;

розвивати в школярів навички складання усної та письмової характеристики героїв, складного плану, філософських узагальнень;

виховувати в дітей інтерес до творчості Ч. Діккенса.

Обладнання: підручники із зарубіжної літератури, зошити, презентація, відео проектор, ноутбук.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя. «Ось і завершується наша зустріч із героями повісті Ч.Діккенса. Чи була вона для вас цікавою, повчальною, чи залишила байдужими, покаже час. Але хочеться порадіти за наших супутників подорожі, наших «співрозмовників» — за Скруджа, Кретчитів, Фреда, за світ художніх образів, створених уявою письменника. Чому? Бо все в них склалося добре, і ви вже можете пояснити такий щасливий, оптимістичний фінал».

2. Перегляд уривків з мультфільму «Різдвяна історія» (2009), в яких йдеться про різдвяний ранок Скруджа, про його візит до племінника та ставлення до Боба Кретчита і Тайні Тіма.

3. Бесіда

ü Як ви поясните саме таке вирішення Діккенсом проблеми морального переродження людини? (Це особливості світогляду письменника, а також жанрові вимоги різдвяної повісті).

ü То що ж символізує свято Різдва? Хто чи що уособлює дух Різдва? Аргументуйте свою відповідь. (Йдеться не лише про одне із свят на сторінках календаря, а про стан людської душі, милосердя, добро, співчуття до нужденних, потребуючих уваги, про турботу, гуманізм, людяність. Ця ідея пробудження людського в людині уособлюється в образі дзвону — з нього розпочинається твір («...той дзвін починає розхитуватись. Спочатку ледь помітно, але незабаром уже задзвонив гучно, лунко, і йому завторували всі дзвони в будинку», це викликає «незбагненний страх» героя), дзвоном же твір і закінчується, тільки це вже буде різдвяний дзвін («нестримний захват йому урвав церковний благовіст». «Сьогодні Різдво!» — радіє перероджений Скрудж).

4. Скласти сенкан «Скрудж».

1. Скрудж.

2. Жорстокий, милосердний.

3. Подорожує, пригадує, перероджується.

4. Маєш дбати про Різдво в душі.

5. Віра.

II. Основна частина уроку. Оголошення мети уроку.

1. Скласти таблицю, яка узагальнить характеристику головного героя повісті, дібрати цитати і приклади з тексту ( в колонку з написом «Цитати» записати сторінки з тексту, де є потрібні цитати до характеристики образу)

План характеристики героя	Характеристика головного героя повісті	Цитати
Хто він?	Головний герой повісті, хазяїн контори, спадкоємець Марлея — Скрудж
Опис зовнішності	Неприємний, потворний від злості чолов'яга, після подорожі — добрий дядечко
Риси характеру	Жорстокий, бездушний, кам'яне серце, черствий, не здатний на звичайні людські почуття, байдужий, скупий, жмикрут, має їдкий сміх, ненавидить увесь світ.
	Після подорожі — турботливий, щедрий, відкритий людям, добрий, милосердний, щирий, людяний
Ставлення до людей(до і після подорожей)	Ненависть і бажання відгородитись, закритись від світу — молюск; у фіналі відкриває себе світу
Ставлення людей до Скруджа (до і після подорожей)	Байдужість, ненависть, але й співчуття (Фред); потім — щире прийняття цієї людини, але дехто і не вірить в переродження
Мова героя	Коротка, однослівна, скрипуча, безпристрасна, у фіналі - емоційна, весела, щира

2. Повторення. Структура складного плану.

І. Вступ (має бути невеликим за обсягом, містить трохи інформації про автора, історію створення твору, можливо, за яких обставин ознайомився із твором).

II. Основна частина (дається повна відповідь на запитання, зазначене в темі, для логічності й послідовності поділяється на підпункти).

III. Висновки (за обсягом мають дорівнювати вступу, лаконічно робляться висновки з теми, розкритої в основній частині, або йдеться про авторське ставлення до проблеми, чи її учнівська оцінка, чи актуальність).

3. Робота над складним планом характеристики героя.

Тема № 1: «Деградація та переродження Скруджа»

План

I. Скрудж — головний герой повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у
прозі».

II. Старі і нові обрії життя Ебенезера Скруджа.

1. Портретна характеристика.

2. Інтер'єр кімнати Скруджа.

3. Риси характеру героя.

4. Подорожі Скруджа різдвяної ночі.

5. «Пробудження людського в людині»

ІІІ. «Я шануватиму Різдво у серці своїм».

Тема № 2: «Що в житті людини найцінніше?»

План

I. Життєві цінності. Від чого залежить їхній вибір?

II. «Не гроші роблять людину щасливою, а людяність» (Ч. Дік-
кенс).

1. «Хай благословить нас Господь своєю милістю!» Багатство
сім'ї Кретчитів.

2. У чому полягає гуманізм Фреда?

3. «Як люди живуть, такий їм буде і кінець. Коли ж вони змінять своє життя, то й кінець зміниться». Деградація та переродження Скруджа.

III. «Май душу, май серце і будеш людиною на всі часи». Чи будь-яка заможна людина приречена на деградацію?

3. Поради щодо роботи над твором та правила його написання (за матеріалом міні-підручника)

4. Усне обговорення можливих варіантів відповідей на пункти плану.

5. Робота над твором.

IV. Домашнє завдання.

ü Закінчити роботу над твором.

ü Закінчити підготовку до уроку-гри, який стане підсумковим уроком з теми

Тема уроку. Підсумковий урок-гра «Різдвяні свята»

...Нехай святиться Різдво…

Ч.Діккенс

Мета: узагальнити знання учнів про повість Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», перевірити , наскільки уважно і вдумливо вони читають;

розвивати творчу уяву, художні здібності учнів;

виховувати старанність, інтерес до літератури та культури різних народів.

Обладнання: зошити, презентація, відеофрагменти художніх і мультиплікаційних фільмів про різдвяні свята, відеопроектор, ноутбук.

Тип уроку: підсумковий урок

Зміст уроку

І. Випереджувальне завдання (його необхідно дати заздалегідь - за 2-3 тижні, щоб у школярів був час на підготовку). Клас поділений на творчі групи, в кожній з яких є керівник, який розподіляє завдання і контролює підготовку своїх товаришів до гри.

ü Повторити текст повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі».

ü Підготувати інформацію про святкування православного і католицького Різдва

ü Заспівати колядку або різдвяну пісню.

ü Скласти вірш про зиму, Новий рік чи Різдво (на вибір)

ü Оформити різдвяні листівки

Заздалегідь обирається журі, яке оцінюватиме виступи кожної команди, а потім вручатиме призи.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Наближається Новий рік, Різдво - світлі й радісні дні, які приносять світло і доброту в наші душі. В цей час відбуваються різні дива. Особливо повнився чудесами Свят-вечір. Звичайні в інший час предмети набували тепер чарівних властивостей. У стайні розмовляли домашні тварини, а зірниця могла прикликати дівчині судженого.

Каша із ячного зерна з узваром і медом звалась «Кутя Настя»; ложка цієї каші могла накликати на пасіку рої і власкавити мороз, бурю.

Житній сніп на покуті був тепер Колядою або дідухом - домашнім богом, що обіцяв хороший урожай.

Старі люди могли бачити в Свят-вечір своїх померлих родичів, що приходили до них опівночі кут їсти, а дівчата - дізнатись, хто буде їх чоловіком і навіть побачити в дзеркалі його обличчя.

Саме це єднання людини з усім світом : земними стихіями і янголами небесними, зорями, з усім родом і померлими предками - залишало у кожного в душі почуття неповторності свята, дарувало надію на краще.

І сьогодні ми з вами самі собі створимо диво. Це буде урок-гра, урок-свято.

ІІІ. Конкурси

1. Конкурс Всезнайок «Що ми знаємо про святкування православного і католицького Різдва»

ü Коли святкують Різдво в Україні, а коли в Англії?

ü Як святкують Різдво в цих країнах?

ü Яка традиційна страва повинна бути на українському та англійському столах?

ü Звідки пішла традиція святкувати Різдво і дарувати подарунки?

Після цього конкурсу можна розповісти про історію створення української різдвяної пісні «Щедрик» Миколи Леонтовича та про те, що її пов’язує з американською «Колядкою дзвоників»

2. Конкурс «Різдвяна мелодія» на краще виконання колядки чи різдвяної пісні. (Якщо дозволяє час, можна переглянути декілька різдвяних відео кліпів)

3. Конкурс молодих дарувань «Перші спроби віршування» (Читаемо вірші Ольги Ніколенко «Смисл Різдва» та Марії Бойко «Святвечір», обговорюємо, потім слухаємо вірші учнів)

4. Конкурс «Чарівний пензлик» (конкурс оформлювачів, декораторів, художників)

5. Конкурс «Ерудит». Літературні вікторини (їх можна провести у форматі передачі «Слабое звено», або на їх основі скласти тестові завдання, щоб кожен учень отримав оцінку, бо цей урок – підсумковий)

Літературні вікторини за повістю Ч.Діккенса "Різдвяна пісня у прозі"

ü Вікторина № 1. Чи знаєте ви зміст повісті?

ü Вікторина № 2. Про кого в повісті це сказано?

ü Вікторина № 3. Кому належать ці слова?

(Завдання до всіх вікторин містяться у міні-підручнику до теми)

IV. Підведення підсумків гри.

V. Заключне слово учителя.

Ось і закінчилася наша гра. А називалася вона «Різдвяне свято» А яке ж свято без подарунків?! Ви виготовили чудові різдвяні листівки - обміняйтеся ними.

Подарували ви також сьогодні один одному радість спілкування. Подарунок далеко не завжди буває матеріальним. Подарувати можна посмішку, погляд, добре слово і цим теж зробити людину щасливою.

Добро, яке ми творимо, варте великого скарбу. Тож давайте в ці святкові дні будемо уважнішими до близьких і знайомих, не забуваймо про посмішку, добре ставлення, ласкаве слово, тому що в різдвяні дні це все має особливо високу ціну.

VІ. Домашнє завдання.

* За рахунок резервних годин можна додати до цього уроку ще один, бо матеріал, який пропонується для використання, доволі об’ємний, але дуже цікавий та пізнавальний. Крім цього, треба брати до уваги той факт, що урок буде ще й емоційно насиченим, бо учні будуть ділитися враженнями, розмірковувати, радіти новим відкриттям тощо

Гнап Аліна Олександрівна

Уроки за творчістю Ч. Діккенса

Немає коментарів:

Дописати коментар

"Бременські музиканти" Фінальна пісня

Шукати в цьому блозі

Повідомити про порушення